 Замість подяки - наручники
Як двоє братів з Житомира знайшли пістолета... Вже три роки тривають судові слухання у справі “торгівлі зброєю” братами-житомирянами Ігорем і Сергієм Таргонськими.
Звинувачені у подібних зловмисних діях, вони стверджують, що не займалися такою “комерцією”. Більше того – прагнули зробити добру послуг працівнику міліції: повернути йому загублений табельний пістолет “Макарова” з цілою обоймою патронів. За словами Ігоря Таргонського, він з братом знайшов його у снігу біля кафе села Блухова Луганського району, коли обидва чекали рейсового автобуса. Вирішили підняти зброю і забрали її з собою, щоб бува не потрапила до злих рук.
“Вирішивши свої справи в Білокровичах, - каже Сергій Таргонський, - ми повернулися до Житомира і зателефонували до Лугинського райвідділу міліції. Сповістили про ту незвичайну знахідку. Черговий райвідділу повідомив, що пістолет загубив їхній працівник. З власником зброї домовилися, що повернемо її наступного дня, а він пообіцяв “віддячити” нам за цю послугу. Та ми не знали в обличчя власника “Макарова”. Тож треба було засвідчити факт добровільної здачі зброї. Для цього звернулися до посередника – дільничного інспектора Житомирського РВ УМВС майора Віктора Бурковського. З ним обговорили деталі зустрічі із власником пістолета. За словам Ігоря Таргонського, надалі відбулися непередбачуванні події.
Наступного дня, близько 17-ої години, на зустріч з братами Таргонськими та співробітником Житомирського РВ УМВС прибула особа в цивільному. Майор Бурковський впізнав у прибулому високого посадовця управління МВС у Житомирський області. Він намагався у вигляді подяки за повернення табельної збої дати Ігорю Таргонському гроші – тисячу гривень. Ігор відмовився. Та правоохоронець всунув ці гроші у кишеню його куртки. І тут раптом з’явились спецназівці. Вони затримали братів Таргонських й майора Бурковського.
Ігор Таргонський розповідає, що його і його брата довго “обробляли” співробітники міліції, намагалися змусити визнати свою вину, тобто що вони торгівеці зброєю та незаконно її зберігають. І хоча вони рішуче відкидали такі звинувачення, проти них порушили кримінальну справу.
“Отак наші правоохоронці віддячили нам за наш добрий намір,” – каже Ігор Таргонський, і сподівається, що хоч суд захистить його. Хоча б через три роки після отої злополучної нахідки.
Петро ТАРАСЮК, “І” |
