 Дожилися: купуємо африканську картоплю...
Продовольчий ринок Житомирщини заповнюється овочами з країн далекого зарубіжжя За дорученням дружини зайшов до продовольчого економмагазину "Квартал", що на розі вулиць Велика Бердичівська і Довженка Житомира. Щоб купити гречаної крупи. Тут завжди широкий асортимент цієї та інших видів харчової продукції за порівняно прийнятними цінами. А нині побачив на цінниках такі цифри, що, у прямому значенні слова, очі на лоб полізли. За кілограм гречаної крупи на ймення "Хуторок" змушують викласти 10 гривень 55 копійок, а за "Колосок" ще більше – 10 гривень 88 копійок. Порівняно дешевшу ціну побачив на гречану крупу фірми "Маріца" – 7 гривень 35 копійок. Та в ціннику позначено, що стільки коштує тільки 900 грамів цього широковживаного продукту.
Розчарувавшись таким справді колючим ціноутворенням у "Кварталі", йду до інших магазинів. Проте в жодному не виявив тієї ціни, за якою продавалася гречана крупа тижнів зо три тому – типовий український харчовий продукт залежно від виду і сорту коштував від 4,5 до 6 гривень за кілограм.
- Чому так різко, майже вдвічі зросла ціна на гречану крупу? Хіба вже вичерпуються запаси цієї корисної для всіх дієтичної продукції в нашій гречкосіючій області, в Україні? – запитую начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколу Дідківського.
- На перше запитання мають відповісти органи, які контролюють процес ціноутворення. А за нашими даними сільгоспвиробники Житомирщини створили надійні запаси гречки. Ось торік цією культурою було зайнято майже таку, як у 1990 році, площу – загалом 8,1 тисячі гектарів. З кожного зібрано по 7 центнерів її зерна, а загалом – понад 5,6 тисячі тонни. А ціни формують зернотрейдери, зернопереробники і торгівельники, - пояснив головний аграрій області.
- Останнім часом на продовольчих ринках області зросли ціни й на широко споживну овочеву продукцію – картоплю, капусту, моркву, столові буряки. У Житомирі кілограм картоплі ще можна купити за 2,5 гривні, а ось у Луганську, Донецьку, як повідомляє центральна преса, вона продається аж за 15 гривень. У засобах масової інформації з'явилося повідомлення: в Україну, яка за колишнього великого Союзу постачала сільгосппродукцію в інші республіки, сьогодні картоплю завозять з Туреччини, Лівану, Єгипту і навіть з Саудівської Аравії. – Якою необхідністю викликані такі закупівельні операції? – запитав співрозмовника.
- Такі операції проводяться не для наповнення вітчизняного ринку картоплею. Валовий збір цієї культури забезпечує споживчі потреби наших покупців. Її масово вирощують не лише селянські господарства, а й потужна фірма "Атика" у Чуднівському районі, фермерське підприємство "Імпак" в Андрушівскому районі. Із застосуванням прогресивних, ефективних технологій, з надійним збереженням врожаю. Тож немає потреби завозити такі види сільгосппродуктів з далекого зарубіжжя, варто налагодити, як було колись, міжрегіональні їх закупівлі й обмін. А імпорт практикується тому, що комусь хочеться знищити вітчизняного сільгоспвиробника і вигідно, як кажуть у народі, золотити руки на інтервенції в Україну чужоземної продукції. Від такої практики подвійна загроза: підривається економіка вітчизняного аграрного сектора і постає небезпека завезення і поширення в країні генно модифікованої продовольчої продукції та небезпечних хвороб і шкідників сільськогосподарських рослин, – визначив Микола Дідківський.
Та уряд, Верховна Рада України чомусь зволікають із законодавчим упорядкуванням цього процесу.
Іван ГОЦАЛЮК |
